Сьогодні минає чотири роки від початку повномасштабної війни, яка змінила життя українців і розділила його на «до» і «після». У Дружківці вшанували пам’ять загиблих мирних мешканців і військових, які віддали життя за свободу України.
"Сьогодні - чотири роки від дня, коли повномасштабна війна розділила нашу дійсність на «до» і «після». Чотири роки болю. Чотири роки втрат. Чотири роки великої мужності.
Наша Дружківка… Колись затишна, мальовнича, приязна - з тихими вулицями, дитячим сміхом і світлом у вікнах.
Сьогодні вона поранена. Її будинки посічені уламками, її дороги пам’ятають гуркіт вибухів. Майже суцільна руїна там, де вирувало життя. І болять ці шрами на її тілі, бо це - рани кожного з нас.
Та Дружківка - це не лише камінь і бетон. Дружківка - це люди. Це серця, які не здалися. Це руки, що під обстрілами розбирають завали і відновлюють життя. Це очі, в яких - сльози, але й віра. Дух дружківчан не зломити. Нас не зламати.
Сьогодні ми схиляємо голови в молитві за всіх безвинно вбитих мешканців. За кожне обірване життя. І передусім - за наших Захисників-дружківчан, які віддали життя, героїчно боронячи свободу і майбутнє нашої держави. Їхня жертва - наш обов’язок пам'ятати та бути гідними.
І в цю річницю ми ще раз усвідомлюємо: ми - не окрема точка на мапі болю. Ми - частина великого, незламного народу.
Ми - Дружківка.
Ми - Донеччина.
Ми - Україна. І нас не здолати."
Начальник Дружківської військової адміністрації Андрій Панков
"Сьогодні - чотири роки від дня, коли повномасштабна війна розділила нашу дійсність на «до» і «після». Чотири роки болю. Чотири роки втрат. Чотири роки великої мужності.
Наша Дружківка… Колись затишна, мальовнича, приязна - з тихими вулицями, дитячим сміхом і світлом у вікнах.
Сьогодні вона поранена. Її будинки посічені уламками, її дороги пам’ятають гуркіт вибухів. Майже суцільна руїна там, де вирувало життя. І болять ці шрами на її тілі, бо це - рани кожного з нас.
Та Дружківка - це не лише камінь і бетон. Дружківка - це люди. Це серця, які не здалися. Це руки, що під обстрілами розбирають завали і відновлюють життя. Це очі, в яких - сльози, але й віра. Дух дружківчан не зломити. Нас не зламати.
Сьогодні ми схиляємо голови в молитві за всіх безвинно вбитих мешканців. За кожне обірване життя. І передусім - за наших Захисників-дружківчан, які віддали життя, героїчно боронячи свободу і майбутнє нашої держави. Їхня жертва - наш обов’язок пам'ятати та бути гідними.
І в цю річницю ми ще раз усвідомлюємо: ми - не окрема точка на мапі болю. Ми - частина великого, незламного народу.
Ми - Дружківка.
Ми - Донеччина.
Ми - Україна. І нас не здолати."
Начальник Дружківської військової адміністрації Андрій Панков
Комментарии