Сьогодні, 16 січня 2025 року, у серцях дружківчан назавжди закарбувалася скорботна подія: громада провела в останню путь свого земляка, старшого солдата Андрія Євгенійовича Слесаренка.
Воїн, який народився 10 жовтня 1998 року, віддав найдорожче – своє життя – за свободу, гідність і майбутнє України. Як водій-механік евакуаційного відділення ремонтної роти батальйону логістики, Андрій до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку, боровся за нашу незалежність. Його життя обірвалося внаслідок поранення під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області.
Вирісши у Дружківці, Андрій навчався в НВК №3, Гімназії «Інтелект», а згодом здобув професію у ВСП «Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії». Його шлях – це приклад гідності, мужності й любові до Батьківщини.
Сьогодні рідні, друзі, побратими та представники місцевої влади зі сльозами на очах прощалися із Героєм. Він залишив по собі світлу пам'ять, безмежну гордість у серцях українців і невідворотний біль втрати. У скорботі залишилися батьки, дружина та маленький син.
Дружківська міська військова адміністрація висловлює найглибші співчуття рідним та близьким. Ми завжди пам’ятатимемо Андрія як мужнього, самовідданого воїна, який втілив у собі найкращі риси захисника української землі. Його подвиг – це яскравий доказ незламності нашого народу.
Воїн, який народився 10 жовтня 1998 року, віддав найдорожче – своє життя – за свободу, гідність і майбутнє України. Як водій-механік евакуаційного відділення ремонтної роти батальйону логістики, Андрій до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку, боровся за нашу незалежність. Його життя обірвалося внаслідок поранення під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області.
Вирісши у Дружківці, Андрій навчався в НВК №3, Гімназії «Інтелект», а згодом здобув професію у ВСП «Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії». Його шлях – це приклад гідності, мужності й любові до Батьківщини.
Сьогодні рідні, друзі, побратими та представники місцевої влади зі сльозами на очах прощалися із Героєм. Він залишив по собі світлу пам'ять, безмежну гордість у серцях українців і невідворотний біль втрати. У скорботі залишилися батьки, дружина та маленький син.
Дружківська міська військова адміністрація висловлює найглибші співчуття рідним та близьким. Ми завжди пам’ятатимемо Андрія як мужнього, самовідданого воїна, який втілив у собі найкращі риси захисника української землі. Його подвиг – це яскравий доказ незламності нашого народу.
Комментарии