Розвивати туризм у 2020 році стане простіше на 240 млн грн. Саме така сума затверджена урядом у бюджеті наступного року на розвиток туристичного потенціалу країни. Правда, як саме витратять мільйони платників податків поки відомо лише в загальних рисах.
Серед пріоритетних у ході триваючої і сьогодні дискусії були визначені наступні напрямки: розвиток внутрішнього туризму, просування України за кордоном, інфраструктура та освіта у туристичній сфері. Предметно ж розподілом коштів між зазначеними сферами займуться у реорганізованому міністерстві культури, молоді та спорту, яке запрацює з початку 2020 року, а також у підконтрольному йому державному агентстві з розвитку туризму, яке ще належить створити з нуля. Однак до масового напливу туристів із закордону в Україні готові лише три регіони, в той час як решту потрібно підтягувати до потрібного рівня сервісу, вважають в експертному середовищі.
Багато чи мало?
Озвучені цифри викликали оптимізм в галузі на контрасті з мінімальним фінансуванням минулих років. За словами Олександра Лієва, голови Асоціації індустрії гостинності України (АДГУ), фахівці якої брали участь у розробці пропозицій щодо конкретизації напрямків фінансування, у попередніх бюджетах на туризм виділяли максимум 20 млн грн.
«Серед колег в інших країнах 240 млн грн приголомшення не викличуть: наприклад, в набагато меншій Грузії на туризм витрачають приблизно порівнянну суму. Але там туристичний напрямок розвивається давно. Україна, на відміну від Грузії, зростає повільніше, тому нам потрібен темп той, що наздоганяє, а не той, що підтримує. Перше – завжди дорожче», – розповів Олександр Лієв.
Разом з тим, великими сумами українському уряду розпорядитися буде складно через відсутність, з одного боку, держорганів, що контролюють розподіл коштів, а з іншого – управлінського досвіду у даній сфері. «Навіть 240 млн грн ефективно освоїти буде складно. Наступний рік буде непростим», – констатує Лієв. З цієї причини на перших порах Україні варто обмежитися точковим рекламуванням власного бренду на декількох ринках, вважає експерт.
Що та кому можемо запропонувати?
Унікальні пропозиції туристичного продукту є світовою практикою: так Туреччина пропонує туристам лагідне море, піщані пляжі та прекрасні готелі зі знаменитим набором «All inclusive», Макао відомий насамперед як найбільший грально-розважальний центр, де проходять великі турніри PokerStars, а Франція вабить закохані пари романтикою та вишуканою їжею.
Чим може залучити іноземних туристів Україна поки залишається не до кінця зрозумілим. Водночас прийняти більше туристів українські регіони поки не здатні. Всього в країні, як розповів Лієв, три великих дестинації (місця туристичного відвідування), готових до цього: Київ та Київщина, Львів, а також Одеса разом з одеською областю. Щоправда, відвідування Південної Пальміри, за словами експерта, все ще може стати для іноземців випробуванням. З цього приводу Олександр Лієв говорить наступне: «Наприклад, для німецьких пенсіонерів, Україна може бути цікава своїми оздоровчими санаторіями. Але мандрівник з Туреччини вже навряд чи поїде до нашої здравниці. Зате його може привернути сімейний туризм, зокрема, цікавою пропозицією може стати комплексна подорож по Півдню України, включаючи Запоріжжя, адже в турецьких школах багато уваги приділено історичним стосункам з нашою країною. До вимог іноземного туриста можна підтягнути Харків та Буковину. Вважаю, що формування загальної дестинації для пари Запоріжжя та Дніпро – два промислових та історично дуже цікавих міста – зробили б з них хороший туристичний продукт. Крім того, варто відзначити наші оздоровчі курорти, такі як Моршин й Трускавець», – виділив у перспективі привабливі для іноземного туриста регіони Олександр Лієв.
«Українські фахівці стають аніматорами в турецьких готелях»
Однак найбільш важливим пунктом, на думку Олександра Лієва, на який варто було б витратити збільшені обсяги бюджетних коштів, є розвиток профільної освіти. За словами фахівця, непріоритетність туризму впродовж всієї сучасної історії України у підсумку створила дефіцит освітніх програм, а також призвела до відсутності розуміння – як робити бізнес на українському туризмі.
«Прорекламувати себе мало: потрібно мати туроператорів, гідів-екскурсоводів, які б надавали свої послуги мовою гостей. Поки у нас, замість того, щоб готувати фахівців на власний ринок, сьогодні українська освітня система виховує аніматорів для турецьких готелів. Міністерство туризму Єгипту витрачає більше грошей на навчання українських фахівців, які в майбутньому будуть розвивати єгипетський туристичний продукт, ніж Україна. Тому у нас по містах повно реклами турів в Туреччину та Єгипет, але не в Житомир або Харків», – пояснив причину проблеми Лієв. Відсутність освітніх програм створює, на думку глави АДГУ, легковажне ставлення до турбізнесу: в Україні є безліч бізнес-ідей по створенню туристичного продукту, проте одиниці реально реалізуються. Немає розуміння, як створити турпроект і на місцях, «хоча в кожній обласній адміністрації є орган або відділ розвитку туризму».
Підрахувати ефективність реформи буде складно
Не менш важливою проблемою також є застаріла методологія підрахунку прибутковості туризму. За його словами, в Україні зараз немає статистики, яка навіть приблизно зображує реальність. Без неї, зауважує Лієв, держава не може бути партнером для туристичного бізнесу, надаючи йому актуальну інформацію про останні тренди.
«Система дослідження туристичного потоку дісталася нам ще з часів СРСР: ми просто дивимося, хто скільки заплатили податків. У тій же Туреччині йде підрахунок тієї суми, яку туристи витратили на харчові продукти та розваги. Разом з тим, більшість готелів там звільнені від податків: в іншому випадку там туристичний бізнес був би взагалі неприбутковим», – зазначив глава АДГУ.
Комментарии