Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Молодіжний працівник року» - вчитель школи №6 Ірина Бобрик.
Мене звати Ірина Бобрик, мені 25 років, і вже чотири роки я викладаю учням свій улюблений предмет – біологію.
Я народилась в Авдіївці. Це місто, де пройшли мої щасливі роки дитинства, де я активно шукала себе: спочатку ходила на народні танці, потім на аеробіку, співала на шкільних виступах, займалася малюванням, завжди була першою серед охочих представити школу на різних конкурсах та змаганнях. З року в рік я була старостою класу — саме та дівчинка, яка не хотіла відсиджуватися на задніх партах і прагнула показати всім, на що вона здатна. Я мріяла в майбутньому вступити до Донецького національного університету, тому вже у 8 класі ми з вчителькою хімії робили дослідницьку роботу, яку представляли у стінах цього навчального закладу. Але початок війни у 2014 році змінив усе життя та плани.
У січні 2015 року моя родина вирішила на деякий час переїхати до Дружківки — щоб бути в більшій безпеці подалі від фронту. Одразу стало зрозуміло, що пів року без школи дали про себе знати — багато матеріалу треба було наздоганяти. Я надзвичайно вдячна вчителям тоді ще 6-ї школи, які побачили моє прагнення до знань, які відповідали на мої запитання поза уроків. Вони допомогли мені добре скласти іспити та вступити до Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Саме тому у 2021 році, закінчивши університет та повернувшись у Дружківку, я була дуже рада стати частиною колективу своєї школи (наразі гімназії №6).
Пам’ятаю, як було страшно йти на перші уроки! Як тремтів голос, як заїкалася, як ввечері годинами готувалася до завтрашніх уроків, прописуючи весь матеріал на аркушах, які потім боялася забути... «Посвяту в учителі», а саме втрату голосу, я пройшла вже за тиждень від початку роботи, бо мої голосові зв’язки були в шоці від навантаження. У той час рідні стіни, підтримка та поради колег-вчителів дуже допомагали. Я хотіла розвиватись, тому дуже багато часу приділяла саморозвитку, і вже досить скоро почала відчувати себе більш впевнено.
Початок повномасштабного вторгнення кардинально змінив роботу. З 24 лютого 2022 року навчання проводиться в дистанційному форматі, що потребувало змін у підході викладання: пошук та створення онлайн-матеріалів для наочного показу на уроці, привернення уваги та залучення учнів до роботи. Це, напевно, найскладніше завдання, бо всі ми зараз знаходимося в різних куточках України та світу, в різних умовах, часто після безсонних ночей. Усе це має сильне емоційне навантаження на дітей, тому це обов’язково треба брати до уваги в роботі. Саме тому я вважаю, що навчальний процес має бути й засобом емоційної підтримки для дітей. Сучасному вчителю важливо не лише навчити, а й почути, підтримати, дати відчуття стабільності та захисту. У таких умовах кожен урок – це не просто передача знань, а зустріч, що допомагає нам усім триматися.
За роки роботи я пройшла велику кількість курсів з підвищення кваліфікації, бо хотіла краще володіти матеріалом, зробити навчання інформативним, структурованим, цікавим та доступним. Підтвердженням активної роботи вчителя є не лише сертифікати, а й результати учнів: вони займали призові місця на міських етапах олімпіад, у 2022 та 2024 роках представляли місто на обласному етапі. У 2024 році з ученицею 9 класу зайняли ІІ місце на міському етапі Всеукраїнського конкурсу Малої академії наук, брали участь у еколого-краєзнавчих та інших конкурсах. Я маю друковану статтю у співавторстві, була членом комісії олімпіади з біології, допомагаю у веденні сторінок гімназії у Facebook та Instagram, маю активну громадянську позицію, яку висловлюю на своїх сторінках, створюю збори на потреби знайомих, що перебувають у лавах ЗСУ, а також активно просуваю та доначу на збори інших — бо зараз допомога армії є необхідністю.
Мені завжди подобалося роздивлятися навколишню флору, доглядати за рослинами та тваринами. Саме тому я навчалася на біолога, саме тому я із захопленням розповідаю матеріал на уроках. Я намагаюся передати учням своє захоплення наукою, формувати критичне мислення, екологічну свідомість та допитливість у своїх учнів.
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”
Комментарии