Перебої з електрикою та водопостачанням, комендантська година з 15:00 до 11:00, обстріли майже щодня. В таких умовах живуть люди у Дружківці. Станом на кінець жовтня у місті, як повідомила у відповідь на запит Суспільне Донбас Дружківська військова адміністрація, залишались близько 22 тисяч жителів. За перший тиждень листопада, повідомила виконуюча обов'язки начальника служби у справах дітей Донецької ОВА Юлія Рижакова, з Дружківки евакуювали 101 дитину.
Квартира жительки Дружківки Валентини пошкоджена після російського обстрілу, розповідає жінка.
"Світло дали позавчора. А вода досі у нас, позавчора дали години на дві. Вчора взагалі після 8 години з пів години побігла і все. Сьогодні ще не було. Опалення? Я можу вам сказати, які принесуть квитанції та почнуть дзвонити, що борги. Я сказала: жодної копійки не дам. Бо батареї холодні", — каже Валентина, жителька Дружківки.
Пошкоджень від удару зазнав і під'їзд будинку, за словами Валентини, ремонтують власними силами, матеріали буквально взяли зі смітника.
"Своїм. Ходили, на звалищі збирали. Ніхто нічого не дає. Сказали, що не передбачено на під'їзд нічого", — говорять місцеві жителі.
Біля сусіднього будинку Олександра. Житло, розповідає, винаймає, бо її дім у ніч проти 3 вересня знищив російський обстріл.
"Знімаю за квартплату. Що намотаю — світло, вода, газ. Наш будинок розбитий, стіни відійшли від стелі. Підлога — руку просунути можна біля плінтуса. Вікна — взагалі говорити не варто. Я досі нічого не можу забрати до ладу. Тягну сама. "Кравчучку" — і напхаю туди", — каже Олександра.
Будинок, де квартира Олександри, не підлягає відновленню: його визнали аварійним, розповідає дружківчанка.
"Куди хочеш, туди їдь. Грошей немає купити житло. Це добре, що ця кімнатка, хоч трохи є, де спати", — говорить Олександра.
В передпокої квартирі у мішках — речі, це й усе, що встигла забрати з дому, каже жінка. Проте шкодує найбільше про трьох котів, що померли після обстрілу.
"Після вибуху — я так думаю. Не може просто так кров із вух піти. Один за одним (померли — ред.). За дні три — другий. А третя за два місяці — їхня донька. Кішка. Умка назвала її. Розумненька, гарна кішечка. У неї очі були різні. Блакитний та жовтий. Біла-біла. І вона пішла...", — розповідає Олександра.
На новому місці жінка живе два місяці.
— Зимуватимете тут?
— Якщо доживу до зими. Не знаю. Якщо дадуть сертифікат — грошима чи як — доведеться їхати. Вони ж нам як сказали: дамо сертифікати, але купувати будете тільки не в Донецькій області, — каже жінка.
Залишатися в місті небезпечно через атаки російських дронів: у місті під час роботи кореспонденти Суспільне Донбас повсякчас чули звуки пострілів: українські військові намагалися збити російські БпЛА.
За даними мапи аналітиків проєкту DeepState, наразі фронт від Дружківки за півтора десятка кілометрів. В громаді триває примусова евакуація родин з дітьми. Станом на 5 листопада, повідомляла на брифінгку виконуюча обов'язки начальника служби у справах дітей Донецької військової адміністрації Юлія Рижакова, у Дружківці залишались 597 неповнолітніх.
Квартира жительки Дружківки Валентини пошкоджена після російського обстрілу, розповідає жінка.
"Світло дали позавчора. А вода досі у нас, позавчора дали години на дві. Вчора взагалі після 8 години з пів години побігла і все. Сьогодні ще не було. Опалення? Я можу вам сказати, які принесуть квитанції та почнуть дзвонити, що борги. Я сказала: жодної копійки не дам. Бо батареї холодні", — каже Валентина, жителька Дружківки.
Пошкоджень від удару зазнав і під'їзд будинку, за словами Валентини, ремонтують власними силами, матеріали буквально взяли зі смітника.
"Своїм. Ходили, на звалищі збирали. Ніхто нічого не дає. Сказали, що не передбачено на під'їзд нічого", — говорять місцеві жителі.
Біля сусіднього будинку Олександра. Житло, розповідає, винаймає, бо її дім у ніч проти 3 вересня знищив російський обстріл.
"Знімаю за квартплату. Що намотаю — світло, вода, газ. Наш будинок розбитий, стіни відійшли від стелі. Підлога — руку просунути можна біля плінтуса. Вікна — взагалі говорити не варто. Я досі нічого не можу забрати до ладу. Тягну сама. "Кравчучку" — і напхаю туди", — каже Олександра.
Будинок, де квартира Олександри, не підлягає відновленню: його визнали аварійним, розповідає дружківчанка.
"Куди хочеш, туди їдь. Грошей немає купити житло. Це добре, що ця кімнатка, хоч трохи є, де спати", — говорить Олександра.
В передпокої квартирі у мішках — речі, це й усе, що встигла забрати з дому, каже жінка. Проте шкодує найбільше про трьох котів, що померли після обстрілу.
"Після вибуху — я так думаю. Не може просто так кров із вух піти. Один за одним (померли — ред.). За дні три — другий. А третя за два місяці — їхня донька. Кішка. Умка назвала її. Розумненька, гарна кішечка. У неї очі були різні. Блакитний та жовтий. Біла-біла. І вона пішла...", — розповідає Олександра.
На новому місці жінка живе два місяці.
— Зимуватимете тут?
— Якщо доживу до зими. Не знаю. Якщо дадуть сертифікат — грошима чи як — доведеться їхати. Вони ж нам як сказали: дамо сертифікати, але купувати будете тільки не в Донецькій області, — каже жінка.
Залишатися в місті небезпечно через атаки російських дронів: у місті під час роботи кореспонденти Суспільне Донбас повсякчас чули звуки пострілів: українські військові намагалися збити російські БпЛА.
За даними мапи аналітиків проєкту DeepState, наразі фронт від Дружківки за півтора десятка кілометрів. В громаді триває примусова евакуація родин з дітьми. Станом на 5 листопада, повідомляла на брифінгку виконуюча обов'язки начальника служби у справах дітей Донецької військової адміністрації Юлія Рижакова, у Дружківці залишались 597 неповнолітніх.
Коментарі