На минулому тижні зону примусової евакуації родин з дітьми розширили. До Миколайпілля, Новопавлівки, Павлівки, Петрівки, Приюта, Софіївки, Торецького та Торського додались селище Райське та три села – Новогригорівка, Старорайське та Красний Кут. Про перебіг евакуації в області розповіли під час брифінгу у Донецькій ОВА.

За даними начальниці служби у справах дітей Юлії Рижакової, на підконтрольній Україні території Донецької області залишаються 19 699 дітей. З них 115 перебувають у зонах активних бойових дій, зокрема 110 у Лиманській громаді та 5 у Торецькій. У п’яти населених пунктах, де триває примусова евакуація родин із дітьми, залишаються лише 12 неповнолітніх. Вони проживають у таких населених пунктах:

• Новоселівка Лиманської громади — 1 дитина (1 сім’я);

• Білицьке Добропільської громади — 3 дитини (3 сім’ї);

• Олексієво-Дружківка — 3 дитини (2 сім’ї);

• Новогригорівка — 3 дитини (2 сім’ї);

• Старорайське — 2 дитини (1 сім’я).

За минулий тиждень із цих п’яти населених пунктів евакуювали 97 дітей. Найбільший прогрес зафіксовано в селищі Райське Дружківської громади, де за 10 днів із початку примусової евакуації вивезли всіх 52 дітей, які там залишалися. У Білицькому евакуювали 26 дітей, у Водянському Добропільської громади — 2, а з інших населених пунктів Дружківської громади — 69 неповнолітніх. Ці цифри свідчать про активну роботу місцевих служб, які докладають максимум зусиль, щоб убезпечити дітей від війни.

Евакуація в Донецькій області ускладнена не лише логістичними викликами, а й психологічними бар’єрами. Багато родин неохоче залишають домівки, сподіваючись, що ситуація стабілізується. Проте постійні обстріли, як, наприклад, нещодавній у Торецьку, де російські війська застосували артилерійські снаряди, роблять перебування в прифронтових зонах смертельно небезпечним. Лише за останній місяць у регіоні загинули десятки цивільних, а інфраструктура зазнає систематичних руйнувань.

Загальна ситуація: хто залишається в регіоні?

Станом на середину липня 2025 року на підконтрольній Україні території Донецької області проживають 268 тисяч цивільних. У 18 громадах, оголошених зонами активних бойових дій, залишаються близько 22 800 мешканців. За словами начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту Дмитра Петліна, за минулий тиждень із регіону виїхали 1100 осіб. Проте лише 350 із них залишили межі області, решта переїхала до відносно безпечніших населених пунктів у межах Донеччини. 

Соціальна підтримка: як допомагають евакуйованим

Начальник відділу з питань надання соціальних послуг департаменту соціального захисту населення Дмитро Пожарський зазначив, що останнім часом активізувалися виїзди з Добропілля, Білицького та Костянтинівки. За минулий тиждень 85 осіб отримали безкоштовне розселення в прихистках у різних областях України. Ці прихистки забезпечують базові потреби: житло, харчування, медичну та психологічну допомогу. Для багатьох сімей, які втратили домівки через обстріли, це єдиний спосіб почати нове життя в безпечніших умовах.

Особливу увагу приділяють дітям, які є найбільш вразливою групою. У транзитних центрах, куди прибувають евакуйовані, працюють психологи, які допомагають дітям і їхнім родинам впоратися з травмами війни. Наприклад, у Рівненській області, куди евакуювали частину сімей із Донеччини, створено тимчасові центри для переселенців, де надають не лише житло, а й підтримку в пошуку роботи та доступ до освіти.

Чому евакуація — це питання життя

Евакуація в Донецькій області — це не лише логістична операція, а й боротьба за життя. У регіоні, де російські війська продовжують наступ, а населені пункти, такі як Торецьк і Покровськ, перебувають під постійними обстрілами, перебування цивільних, особливо дітей, стає дедалі небезпечнішим. За даними місцевих властей, російські війська наближаються до ключових логістичних центрів, таких як Покровськ, що робить евакуацію ще більш нагальною.

Зусилля місцевих служб і волонтерів спрямовані на те, щоб переконати людей залишити небезпечні зони. Історії, як у Райському, де вдалося евакуювати всіх дітей за 10 днів, демонструють, що скоординована робота може давати результати. Проте попереду ще багато викликів: 12 дітей залишаються в зонах, де триває примусова евакуація, а тисячі інших потребують безпеки та підтримки.